Shtetl Routes. Vestiges of Jewish cultural heritage in cross-border tourism in borderland of Poland, Belarus and Ukraine

 

Shtetl Routes. Vestiges of Jewish cultural heritage in cross-border tourism in borderland of Poland, Belarus and Ukraine

 

NN Theatre
Бучач. Карта історико-культурної спадщини

Бучач. Карта історико-культурної спадщини

Бучач лежить на терасі глибокого каньйону р. Стрипи, на території Опілля — західної частини Подільсько височини. Центр міста знаходиться в каньйоноподібній долині річки Стрипи. Місто оточене пагорбами-горами: Замковою, Торговою (Торговицею), Федір. Ріка Стрипа розділяє Бучач на дві частини: більшу на правому березі, меншу — на лівому. Обидві частини поєднують три мости: “палацовий”, “гімназійний” і “чорний міст”.

Бучач — центр одноіменного району. Місто розташоване за 72 км на південний захід від обласного центру. Населення — 12,5 тисяч осіб. Площа — 9,98 кв. км. Назву міста пов'язують зі словами "буча" (швидкоплинна вода), "бучина" (кажуть, колись тут росло чимало буків), Старослов’янське слово “буча” також означає “вода напровесні”, “бистрина і глибінь”.

Read more

Дубно. Карта історико-культурної спадщини

Дубно. Карта історико-культурної спадщини

Дубно розташоване в межах Волинської височини на стику двох її геоморфологічних районів. Перший район — це Повчанська височина, довгий гакоподібний мис якої тягнеться з заходу з поступовим пониженням на схід у бік плавень р.Іква. Другий район — мізоцький кряж, що широкою пологою підошвою підходить зі сходу.

Між двома районами, меандровим (нині випрямленим) руслом протікала р.Іква, утворюючи широку болотисту заплаву. З півдня річка по всій протяжності омиває мис Повчанського плато, а в найвужчій, східній його частині, робить стрімкий поворот на північний захід та омиває мис з півночі. Таким чином, ця крайня частина мису, завдяки географічним особливостям та природнім перевагам здавна мала перспективу перетворитися на локальну територію компактного проживання населення.

Між обома геоморфологічними районами Іква утворює широкі болотисті заплави, в чому їй сприяють притоки. Зі сторони Повчанської височини біля о.Кемпа (недалеко від Спасівської церкви) в неї вливається р.Знесена. З підошви Мізоцької височини до Ікви впадає безіменний струмок між районами П’ята школа та Підборці. Велика заплава сформувалася на південь від правобережного мису. Після побудови греблі в XVIст. ця заплава перетворилася на великий став, який відображений на планах міста XVIII – XIXст. Друга значна заплави сформувалася зі сходу від мису Повчанської височини та на північ від підошви Мізоцької височини, завдяки впадінню в Ікву р.Липка. Вона сягала с.Панталія, яка підковоподібним островом оточувала заплаву з півночі. Третя, найменша заплава знаходилась в жолобі з північної сторони біля міста, обійнята відрогом мису та основною частиною височини з заходу. Посеред неї знаходиться острів Горбачин (частину якого займає міський стадіон). Вірогідно, у формування цієї заплави допоміжну роль відіграли впадаючі в Ікву струмки, що нині є пересохлими.

Read more

Острог. Карта історико-культурної спадщини

Острог. Карта історико-культурної спадщини

Острог – невелике містечко, районний центр Рівненської області. Острог розташований в межах області Малого Полісся і належить до геоморфологічного району Острозької прохідної долини, що сполучає Кременецько-Дубнівську рівнину з Житомирським Поліссям. Західну межу можна провести по невисокому межиріччю, яким розділяються басейни Чорної ріки (система Ікви) та Збитинки (система Вілії), дещо на схід від лінії сіл Ступка-Майдан.

Read more

Рогатин. Карта історико-культурної спадщини

Рогатин. Карта історико-культурної спадщини

Рогатин — районний центр Івано-Франківської області, розташований над річкою Гнила Липа. Місто знаходиться на відстані 61 км від Івано-Франківська, 69 км — від Львова. В минулому локалізація Рогатина була дуже зручною для оборони. З півночі та заходу його захищала річка Гнила Липа, зі сходу — потік і укріплення. Сліди земляного валу й фортечного рову збереглися по цей день.

Походження назви міста не відоме. Однак існує легенда, у якій розповідається про галицького Ярослава Осмомисла, що взяв із собою молоду дружину на полювання. Вона заблукала і натрапила на великого оленя, за яким пішла слідом. Олень зник, а жінка знайшла князя і дружинників. На місці, де жінка зустріла оленя, побудували будинок, навколо якого й виникло місто. Інша легенда розповідає про княжича Рога, що побудував на цьому місці укріплене поселення — “поставив тин”. Так з'євилась назва “Рога-тин”, тобто “місто Рога”.

Read more

News

Photos

Recommended