Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Театр NN

Забутий континент

Малі містечка Східної Європи — велика спадщина Європи

 

Забутий континент

Культурна спадщина Європи — не лише великі міста та їх величні пам'ятки. І на прикордонні Європейського Союзу, в його східній, бідній частині можна знайти унікальні скарби. Це невеликі міста, які колись називали штетлами. Розташовані переважно в Литві, Білорусі, Україні, Польщі, але також у Словаччині, Чехії, Румунії та Угорщині. Незалежно від країни, у них ключову роль відігравала єврейська громада. Протягом сотень років вони були характерною рисою культурного ландшафту східної частини Європи. Територія, на якій їх можна було відшукати, була прикордонням між Сходом і Заходом, між цивілізаціями Європи та Азії. Це був наче окремий континент: східна провінція Європи, що жила своїм власним життям.

Після знищення євреїв під час Другої світової війни невеликі містечка з переважаючою в них єврейською громадою перестали існувати. Залишилися лише у спогадах, на старих картинах, знімках, сторінках книжок чи в Книгах Пам'яті. До цих пір живуть розкидані по всьому світу нащадки жителів цього "Забутого континенту". Велика частина єврейської діаспори (Північна та Південна Америка) має своє коріння саме в цьому світі. Для них це міфічне місце, звідки приїхали їх предки. Ми часто не розуміємо, наскільки ці бідні єврейські емігранти зі Східної Європи збагатили сучасну світову культуру, мистецтво і науку.

Той світ зараз — перегорнута сторінка історії Європи. Єдине, що ми можемо зробити — розповідати про нього, показувати, що він є неоціненною частиною європейської культурної спадщини.

Проект "Забутий континент" є спробою збудувати таку оповідь. Оповідь чітку і важливу для Європи, бо вона несе в собі рефлексію про утворення та існування протягом тривалого часу багатокультурних спільнот на рівні містечок-штетлів.

З іншого боку, заснулі та відсталі у цивілізаційному сенсі містечка Східної Європи вимагають надзвичайних заходів, аби у них щось могло змінитися. Одним із імпульсів для таких змін може бути проект "Забутий континент", який, базуючись на їх культурній спадщині, творить туристичну пропозицію, поєднану з різними типами аніматорських заходів, що відбуваються в цих містах (зокрема, роботою з молоддю та активацією мешканців).

Як це не парадоксально, прекрасною можливістю для цієї східної провінції Європи є те, що вона й надалі невідкрита європейцями і має у собі те, що може заохотити їх приїхати сюди. Як пише Р. Капусціньський, це "драматичний світ перманентно неспокійних східних кордонів Європи, світ, який людям Заходу може здатися більш екзотичним, незрозумілим і таємничим, ніж далекі барвисті континенти нашої планети". Важко знайти кращу рекомендацію.

У цьому місці слід задати просте й важливе запитання про те, яку саме оповідь варто створити про "Забутий континент" (або "Велику Східну провінцію")? Як ця оповідь може привернути до цієї території увагу в Європі, у світі?

Кожне місце (місто, регіон) шукає свою легенду, власну оповідь, яка зробить його впізнаваним серед тисяч інших. Створюючи таку оповідь-легенду, варто усвідомлювати, що вона повинна виростати з його історії, бути генетично пов'язаною з цим місцем.

Стефан Хвін написав важливі слова про місто, які можна сказати про будь-яке місце:

"Місто стає повністю легендою, коли стає темою великої оповіді. Кожне "розумне місто" шукає свою власну легенду, причому легенду, що циркулюватиме світом. Місто без легенди животіє. Легенда дарує йому життя. Підкреслює, що місто надзвичайне, і що його варто побачити на власні очі. (...) Мандруюча світом легенда міста робить так, що комусь, хто чує його назву, починає більш радісно битися серце. Він відчуває, що наближається до таємниці та мріє фізично до неї дістатися".

"Забутий континент" може мати таку легенду. Це може бути багатошарова, захоплююча, але також і трагічна історія, яка буде цікава і важлива для приїжджого як із Європи, так і з далекого світу.

 

Томаш Пєтрасєвич, директор Осередку "Brama Grodzka — Teatr NN"

Новини

Фотографії

Рекомендоване