Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Театр NN
Ізбіца — карта культурної спадщини

Ізбіца — карта культурної спадщини

Ізбіца — селище і центр ґміни, до якої входить також село Тарноґура. Розташована за 60 км на південний схід від Любліна, на Люблінській височині, в долині річки Вєпш, біля Скєрбєшовського ландшафтного парку. Тут проживає близько 2000 мешканців. Через поселення проходить дорога національного значення № 17 і в той же час європейська автотраса E372 Варшава-Люблін-Львів-Київ. Це давній, із дев'ятнадцятого століття, шлях на Львів. Через Ізбіцу проходить також залізниця Люблін-Рейовець Фабричний-Рава Руська-Львів.

Читати більше

Білґорай — карта культурної спадщини

Білґорай — карта культурної спадщини

Місто є центром повіту в Люблінському воєводстві. Населення — 18 тисяч жителів. Розташоване у північно-східній частині Сандомирської долини, яку також називають Білґорайською низовиною, недалеко від перетину шляхів з Любліна до Тарногруду, Ярослава і Пшеворська (сьогодні дорога № 835) у напрямку Угорщини та дороги від Замостя до Ніська (№ 858), що веде на Сандомєж і Краків. Білгорай був заснований на території Сольської Пущі, між Чорною і Білою Ладою, які недалеко від міста зливаються в єдину річку Ладу, притоку Танева, що впадає до Сяну. Перед поділами Речі Посполитої адміністративно належало до Люблінського воєводства.

Читати більше

Березне. Карта історико-культурної спадщини

Березне. Карта історико-культурної спадщини

Місто Березне знаходиться в районі Надслуччя, що розташоване у східній частині Рівненщини. Це зона Волинського Полісся району Західного Полісся. Межує на сході з Житомирською областю, на півночі – з Сарненським та Рокитнівським районами, на заході – з Костопільським районом та на півдні – з Корецьким та Гощанським районами Рівненської області і має площу 1715 км2.

Читати більше

Войславіце — карта культурної спадщини

Войславіце — карта культурної спадщини

Войславіце або Войславиці (пол. Wojsławice) знаходиться у східній частині Люблінської височини, на злитті річок Войславки та Барбарки, в мальовничих Дзялах Ґрабовецьких. Околиці неоднорідні з точки зору перепадів висот, різниця між рівнем лук та найвищими точками (Бяла та Мамчина гори, 260 метрів над рівнем моря) складає 39 м.

Читати більше

Казімєж Дольни — карта культурної спадщини

Казімєж Дольни — карта культурної спадщини

Казімєж Дольни (пол. Kazimierz Dolny) — невелике місто (3,5 тис. жителів), розташоване на річці Вісла в середній течії, в невеликій долині річки Ґродаж, між пагорбів Белжицької рівнини, яка є частиною Люблінської височини. Адміністративно належить до Пулавського повіту в Люблінському воєводстві. Через місто проходить місцева дорога з Пулав до Ополя Любельського.

Читати більше

Коцьк — карта культурної спадщини

Коцьк — карта культурної спадщини

Коцьк – місто в Люблінському воєводстві, розташоване приблизно за 45 км на північ від Любліна, на трасі Е 19 — Білосток-Жешув, у південній частині Луковської рівнини, яка є частиною Мазовецької низовини. Місто лежить на невеликому підвищенні над долиною річки Чарної, яка неподалік впадає у Тисьменицю.

Читати більше

Кринкі - карта культурної спадщини

Кринкі - карта культурної спадщини

Кринкі іншими мовами: Krynki [пол.], Krienek, Krinek,  קרינק [їдиш], Крынки [рос.], Крынкі [біл.]. Назва поселення походить від слова криниця (krynica), що пов'язано з численними джерелами, які тут дають початок річці Кринці.

 

Читати більше

Ланьцут — карта культурної спадщини

Ланьцут — карта культурної спадщини

Ланьцут (пол. Łańcut) — місто у Підкарпатському воєводстві, центр повіту, має 15 тисяч жителів. Місто розташоване в південній частині Сандомирської низини, у її частині під назвою Підкарпатський жолоб. Поруч, у південній частині міста, починається Ряшівське передгір'я. Підкарпатським жолобом простягається старий шлях з Малопольщі на Русь: із Кракова на Перемишль і Львів; сьогодні це шосе № 4 (E 40); в Ланьцуті шосе перетинається з місцевою дорогою № 877 — з Лежайська, через Альбіґову, в напрямку Динува, та місцевою дорогою № 881 із Соколува Малопольського через Каньчугу і Прухнік в напрямку на Перемишль. Через місто проходить залізнична лінія від Жешува до Ярослава і Перемишля. На північ від Ланьцуту, паралельно до шосе № 4, будується автострада А4. Великі міста неподалік: Жешув — 16 км на захід, Пшеворськ — 18 км на схід, Лежайськ — 25 км на північний схід, Перемишль — 45 км на південний схід.

Читати більше

Ленчна - карта культурної спадщини

Ленчна - карта культурної спадщини

Ленчна, повітове місто, знаходиться приблизно за 30 км на північний схід від Любліна, на кордоні Люблінської височини та Люблінського Полісся, на мису між річкою Вєпш та її притокою – невеликою річкою Швінкою, на східному березі Вєпша. На сьогодні в місті проживає 20 тисяч осіб. Шосе № 82 (Люблін – Влодава), яке проходить через місто, є давнім шляхом на Русь і Литву. Долина Вєпша в околицях Ленчної є частиною Надвєпшанського ландшафтного парку.

Читати більше

Леско — карта культурної спадщини

Леско — карта культурної спадщини

Леско (Лесько, Лісько; пол. суч. Lesko) лежить в передгір'ях Бещадах, на східному березі ріки Сян, на пологому схилі. Місто є центром Леського повіту та має більш ніж 6 тис. жителів. Леско вважається північно-західною "в'їздною брамою" в туристичну зону Бещад (Бескидів). Тут починається маршрут, відомий як Велика Бещадська петля: від Леско на схід відгалужується дорога № 84 до Устрик Долішніх і далі до прикордонного переходу з Україною в Кросцєнко; на захід, через міст над Сяном, проходить дорога № 893, яка за мостом повертає на південь і веде вглиб Бещад — до Балігруду і Цісної; на північний захід з міста вибігає дорога № 84 в напрямку Загуж, Санок і далі на Кросно, а на північний схід місцеві дороги до сіл Янковце і Залуж. Великі поселення неподалік включають в себе Санок — 15 км на північний захід, Загуж з вузловою залізничною станцією — 7 км на північний захід, Устрики Долішні — 25 км на схід.

Читати більше

Лунна — Карта історико-культурної спадщини

Лунна — Карта історико-культурної спадщини

Лу́нно, Лунна, Лунна (Lunna) Лунна (Łunna)

Лунна, село, Мостівський район, Гродненська область — перетворено на агромістечко в 2005 р. Знаходиться за 26 км на захід від Мостів, розміщується на шосе Р41 і Р44. Центр Лунненської сільради Мостівського району Гродненської області, на південь від Німану. Населення 1 165 осіб (1997 р.).

Географічні координати: 53°27'9"N 24°15'7"E

Історико-культурні пам'ятки: церква Свято-Пречистенська, каплиця-склеп Антонія Барташевича.

Читати більше

Орля — карта культурної спадщини

Орля — карта культурної спадщини

Орля (пол. Orla) — колишнє місто, сьогодні село, центр Ґміни Більського повіту Підляського воєводства. Орля розташована на Більській височині на деякій відстані від основних маршрутів: за 5 км на північ проходить шосе № 689 Більськ Підляський — Гайнувка, за 6 км на північний захід шосе № 692 Більськ Підляський — Клещеле, за 2 км на північ закрита у 90-х роках залізнична лінія Левек — Гайнувка (залізнична станція Орлянка). Великі міста неподалік: Більськ Підляський — 12 км на північний захід і Гайнувка — 21 км на схід. Центр воєводства, Білосток, розташований приблизно за 57 км на північ. Із заходу і південного заходу Орлю обтікає річка Орлянка (притока Нарева).

Читати більше

Тикоцін — карта культурної спадщини

Тикоцін — карта культурної спадщини

Тикоцін (також Тикоцин, пол. Tykocin) — місто в Білостоцькому воєводстві, Білостоцькому повіті, що лежить у долині річки Нарев (Нарва) на її лівому березі, приблизно за 30 км на захід від Білостока. Сьогодні є центром місько-сільської ґміни, налічує близько 2000 жителів. Воєводська дорога № 671, що проходить через місто, є колишнім торговим шляхом, що зв'язував Корону з Литвою, Варшаву та Вільнюс.

На північ від міста простягається Бєбжаньський Національний парк, а на південь — Нарвянський національний парк. Через Тикоцін також проходить Підляський шлях лелек.

Читати більше

Щебжешин - карта культурної спадщини

Щебжешин - карта культурної спадщини

Щебжешин або Щебрешин — місто в Люблінському воєводстві, що налічує кілька тисяч жителів. Розташоване на межі Західного Розточчя і Замойської долини, розділених річкою Вєпш, яка протікає поблизу міста. Територія на захід і північний захід від Шебжешина, порізана мережею порослих лісами ярів — так зване “Пекелко”, саме тут був утворений Щебжешинський ландшафтний парк. Всього за кілька кілометрів на схід, за річкою Вєпш, починається Розточанський національний парк. Щебжешин є місцевим дорожнім вузлом. Через місто проходить дорога № 858 від Замостя через Звєжинєц на Білгорай; на північ відходить дорога № 848 через Туробін до Любліна; друге, місцева дорога на південь до Звєжинця проходить уздовж західного боку долини Вєпша; дорога № 74 до Фрамполя пролягає на захід, через село Топульча. .

Читати більше

Юзефув — карта культурної спадщини

Юзефув — карта культурної спадщини

Юзефув (пол. Juzefów) – місто в Люблінському воєводстві, що налічує кілька тисяч жителів, розташоване на пагорбах Центрального Розточчя, в зниженні під назвою Юзефувська долина (Padoł Józefowski). Оточений цікавими з натуралістичної та ландшафтної точок зору територіях — Розточанським національним парком і двома ландшафтними парками — Краснобрудським і Сольською Пущею. Місто є місцевим транспортним вузлом: тут перетинаються дороги з Замостя на південь до Волі Обшанської (дорога № 849), котра з'єднується з дорогою з Цєшанува до Тарногруду (№ 863); друга дорога це шлях від Томашова Любельського на Майдан Нови (№ 853), котра з'єднується з дорогою Люблін — Пшеворськ (№ 835). Звідси йде також місцева дорога на південний схід до Гамерні, а далі до села Сусєц. Юзефув називали колись Юзефув Замойський або Ординацький, а сьогодні Юзефув Розточанський — очевидно, аби відрізнити від Юзефува над Віслою.

 

Читати більше

Новини

Фотографії

Рекомендоване