Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Театр NN
Ів'є - Карта Історико-Культурної Спадщини

Ів'є - Карта Історико-Культурної Спадщини

Ів'є розташоване на річці Ів'янка за 158 км від Гродно, за 131 км від Мінська, за 10 км від залізничної станції Гав'я (на лінії Ліда — Молодечно). Автодорогами пов'язане з Лідою, Воложином, Ліпнішками і Юратішками. Населення — 8 тис. осіб (2009 р.).

Читати більше

Індура - Карта історико-культурної спадщини

Індура - Карта історико-культурної спадщини

Село Індура Гродненського району Гродненської області перетворено на агромістечко в 2007 р. Знаходиться в 25 км на південь від Гродно, по автомобільній дорозі Гродно – Велика Берестовиця. На території Городнянського району протікає річка Індурка – ліва притока Свислочі (бас. Німану), довжина 20 км. Населення на 2006 р. становило 1 525 чоловік.

Індура була другим центром хасидизму в Литві. На чолі громади тут стояв раббі Хаїм Хайкл бен Шмуель (помер в 1787 р.), учень Маггіда і раббі Ахарона Великого.

Читати більше

Белз. Карта історико-культурної спадщини

Белз. Карта історико-культурної спадщини

Белз – містечко районного значення у Сокальському районі Львівської області. Розташоване на річках Солокія та Річиця (Жечиця) — притоках Західного Бугу, що належать до басейну Балтійського моря. За 3 кілометри від міста знаходиться українсько-польський кордон, відстань до Червонограду - 12 км, до Сокаля - 25 км. 

Існує декілька версій походження назви міста. Згідно з найпоширенішою, назва міста походить від давньослов'янського слова «белз» або «бевз», що означало болотисту, вологу місцевість, це ж слово на бойківському діалекті означає "непрохідна", "важкопрохідна", "болотиста місцевість". Інша гіпотеза пов'язує назву міста з давньоруським словом «бълизь» (біле місце, поляна серед темного лісу). Всі ці версії є достатньо правдоподібними і передають природні умови, в яких розташований Белз.

Читати більше

Болехів. Карта історико-культурної спадщини

Болехів. Карта історико-культурної спадщини

Болехів — місто районного підпорядкування, розташоване біля підніжжя Карпат, на берегах річки Сукілі. Містечко належить до Долинського району, розташовано за 17 км від Долини. Через Болехів проходить залізниця “Львів—Стрий—Івано-Франківськ” та автомагістраль “Львів—Чернівці”. Населення - 11300 чоловік (за даними 2001року). Існує кілька версій щодо походження назви міста, найпоширеніша з них виводить назву від слова "волохи". 

Читати більше

Броди. Карта історико-культурної спадщини

Броди. Карта історико-культурної спадщини

Броди – одне з найдавніших міст України. Розташоване в межах Бродівської рівнини, через його південну частину протікає невелика річка Бовдурка (права притока Стиру). Броди лежать у північно-східній частині Львівської області, на межі Галичини та Волині, де проходив кордон між Австро-Угорщиною та Росією. Розташоване містечко таким чином, що відстань до обласних центрів Рівненської, Тернопільської, Львівської і Волинської областей приблизно однакова. Таке розміщення Бродів здавна давало місту своєрідну перевагу: тут розвивалась міжнародна торгівля. Броди і сьогодні не втратили свого стратегічного значення. Через місто проходять важливі автомобільні і залізничні шляхи, тут перетинаються важливі енергопотоки. Зокрема Броди є стиком нафтопроводів “Дружба” і “Одеса-Броди-Плоцьк”.

Читати більше

Буськ. Карта історико-культурної спадщини

Буськ. Карта історико-культурної спадщини

Містечко Буськ – районий центр, розташований за 50 км від Львова. Назва міста походить від річки, на якій воно розташоване – Західний Буг. Велика кількість рік і потічків сприяла створенню неповторного гідроландшафту міської території. У XVIII–XIX ст. Буськ часто називали «галицькою Венецією».

Читати більше

Бучач. Карта історико-культурної спадщини

Бучач. Карта історико-культурної спадщини

Бучач лежить на терасі глибокого каньйону р. Стрипи, на території Опілля — західної частини Подільської височини. Центр міста знаходиться в каньйоноподібній долині річки Стрипи. Місто оточене пагорбами-горами: Замковою, Торговою (Торговицею), Федір. Ріка Стрипа розділяє Бучач на дві частини: більшу на правому березі, меншу — на лівому. Обидві частини поєднують три мости: “палацовий”, “гімназійний” і “чорний міст”.

Читати більше

Вєлькє Очи — карта культурної спадщини

Вєлькє Очи — карта культурної спадщини

Вєлькє Очи (Великі Очі) — невелике (біля 800 осіб) поселення, до війни — містечко у Львівському воєводстві, після Другої світової війни опинилось у Жешувському, а згодом у Перемиському воєводстві. Нині це село (від 1935 року), розташоване в Любачувському повіті Підкарпатського воєводства біля кордону з Україною (бл. 2 км). Географічно Вєлькє Очи лежать на Яворівському горбі, який є частиною Тарноґрудського плато.

Читати більше

Влодава — карта культурної спадщини

Влодава — карта культурної спадщини

Влодава (Володава) — місто-центр повіту в Люблінській губернії, розташоване на річці Західний Буг, по його західній стороні, на кордоні з Білоруссю, біля місця впадіння до Бугу невеликої річки Влодавки. Географічно це східний край Влодавського горбу. Місто було важливим транспортним вузлом. Через нього проходив шлях із Любліна в Кобринь (нині шосе 831 і A 241) й далі до Мінська, а також залізниця від Хелма до Берестя над Бугом, яка поблизу міста перетинала Західний Буг, колись судноплавну річку. Нині обидва ці шляхи, автомобільний і залізничний, закінчуються у Влодаві. Сьогодні місто, як і колись, є важливим місцевим транспортним вузлом. Через нього проходить шосе № 83 з Хелма у Бялу Подляську, місцева дорога № 816 із Дорогуська до Тересполя і тут закінчується вищезгадане шосе № 831 з Любліна через Ленчну. Сюди, як і раніше, прокладена залізниця від Хелма, але тут вона закінчується. На іншому (східному) березі Бугу, на території Білорусі, є залізнична станція із довоєнною назвою "Влодава" діючої залізничної лінії до Бреста.

Читати більше

Володимир-Волинський. Карта історико-культурної спадщини

Володимир-Волинський. Карта історико-культурної спадщини

Володимир-Волинський – центр однойменного району Волинської області. Місто знаходиться на південному заході області в межах північно-західної окраїни Волинської лесової височини, на правому березі річки Луга. Загальна площа - 16,05 км2.

Читати більше

Воложин - Карта Історико-Культурної Спадщини

Воложин - Карта Історико-Культурної Спадщини

Валожын [білоруська], Wołozyn [польська], וואלאזשין (Валашін, ідиш), וולוזין (Воложін, іврит), Voložinas [литовська], Воложин [російська]

Воложин — районний центр Мінської області Республіки Білорусь, за 75 км на північний захід від Мінська, на річці Воложинка, 17 км від залізничної станції Воложин на лінії Молодечно – Ліда, на автодорозі Мінськ – Гродно.

Читати більше

Давид-Городок - Карта Історико-Культурної Спадщини

Давид-Городок - Карта Історико-Культурної Спадщини

Дави́д-Городо́к [укр.], Дави́д-Городо́к [рос.], Давы́д-Гарадо́к [білорус.] — місто (з 1940 р.) в Столінському районі Брестської області Білорусі. Розташований на річці Горинь. Нараховує 6 700 жителів (2009 р.). Є другим за величиною населеним пунктом Столінського району. Адміністративна площа міста складає 1239 га. Розташований на перетині автодороги Столін – Давид-Городок – Турів – Житковичі.

Рельєф місцевості має рівнинно-болотистий характер.

 

Читати більше

Делятин. Карта історико-культурної спадщини

Делятин. Карта історико-культурної спадщини

Делятин – містечко, розташоване в південно-східній частині Івано-Франківської області над рікою Прут. Делятин належить до Надвірнянського району Івано-Франківської області. Цей регіон етнографічно прийнято вважати Гуцульщиною. На півночі межує з с. Лоєва, на південному заході — з с. Дора, на сході — з с. Заріччя. Через Делятин проходять автошляхи “Львів — Рогатин — Івано-Франківськ — Рахів — Мукачево” та “Бересток — Городенка — Коломия — Ланчин — Делятин”, а також залізничні лінії “Івано-Франківськ — Рахів” та “Коломия — Вороненка”.

Назва містечка змінювалась впродовж століть: Далятин (1400-1440 рр.), Делятин (1440-1960, 1990 рр.), Ділятин (1961-1990 рр). Вважається, що назва походить від імен легендарних засновників містечка: Даля (або Диля) і Тина.

Читати більше

Дубно. Карта історико-культурної спадщини

Дубно. Карта історико-культурної спадщини

Дубно - районний центр Рівненської області. Місто розташоване в межах Волинської височини на стику двох її геоморфологічних районів. Перший район — це Повчанська височина, довгий гакоподібний мис якої тягнеться з заходу з поступовим пониженням на схід у бік плавень р.Іква. Другий район — мізоцький кряж, що широкою пологою підошвою підходить зі сходу.

Читати більше

Желудок - Карта Історико-Культурної Спадщини

Желудок - Карта Історико-Культурної Спадщини

Желудок – міське селище в Щучинському районі Гродненської області. Розташований за 22 км від районного центру м Щучина, за 12 км. від залізничної станції Скрибовці на лінії Мости-Ліда. Населення складає 1 тис. 500 осіб (2006 р.).

Читати більше

Жовква. Карта історико-культурної спадщини

Жовква. Карта історико-культурної спадщини

Жовква - районний центр у Львівській області. Місто розташоване на межі природних областей: пагорбів Розточчя та заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Межа природних областей збігається з багатою геологічною, кліматичною, рослинною і тваринною межею в Європі, поруч з якою проходить Головний європейський вододіл. Непересічне кліматичне і географічне розташування було відібране, аби побудувати тут “ідеальне” ренесансне місто.

Читати більше

Кобринь - Карта історико-культурної спадщини

Кобринь - Карта історико-культурної спадщини

Кобрин або Кобринь, Кобрын [біл.], קאָברין [ідиш], קוברין [іврит], Kobryń [польськ.], Kobrin [лит.], Кобрин [рос.]

Кобрин – місто, районний центр Брестської області. Розташований на заході Полісся на рівнинних берегах річки Мухавець в місці її з'єднання з Дніпровсько-Бузьким каналом, в 46 км. на схід від Бреста. Залізнична станція на лінії Брест-Гомель. Вузол автодоріг на Мінськ, Брест, Пінськ, Ковель, Маларіту. Населення складає 51,2 тис. жителів (2002 р.). Географічні координати: 52° 12' п. ш. 24° 21' с. д.

Історико-культурні пам'ятки: історична забудова міста, будівля колишнього Спаського монастиря (XVIII ст.), Свято-Олександро-Невський собор (1868 р.), Свято-Петро-Павлівська фортеця (1913 р.), Свято-Миколаївська церква (1750-1860 рр.), Свято-Георгіївська церква (XVII- XVIII ст. Костел Вознесіння Найсвятішої Діви Марії (1843 р.), будівля колишньої синагоги (2-га пол. XIX ст.), будівля колишньої поштової станції (1846 р.), особняк в садибі О.В. Суворова (XVIII ст.), парк культури і відпочинку ім. О.В. Суворова.

Читати більше

Ковель. Карта історико-культурної спадщини

Ковель. Карта історико-культурної спадщини

Ковель розташовується по обох берегах річки Турії, що протікає з півдня на північ та є притокою Прип’яті. В південній частині міста знаходиться гребля та водосховище. Із півночі Ковель оточений лугами і болотами, а з півдня до нього примикають піщаники та ліси. Сучасний Ковель - найбільше за площею та друге за населенням містом у Волинській області.

Читати більше

Корець. Карта історико-культурної спадщини

Корець. Карта історико-культурної спадщини

Корець — районний центр Рівненьської області, розташований на ріці Корчик на межі лісостепової зони та зони мішаних лісів Поліської фізико-географічної провінції. У місті знаходяться залишки замку князів Корецьких (XIV ст.), костел Святого Антонія (XVI ст.), Миколаївська церква (1834 р.), Свято-Троїцький ставропігіальний монастир (1620 р.). Корець розташований поблизу автомагістралі „Київ-Чоп”, що проходить на півдні від міста.

Читати більше

Косів. Карта історико-культурної спадщини

Косів. Карта історико-культурної спадщини

Косів – одне з найвідоміших курортів Українських Карпат. Місто розташоване у долині річки Рибниці, притоки Пруту, біля підніжжя Українських Карпат. Косів - районний центр Івано-Франківської області, важливий адміністративно-торговельний осередок. Розташований за 94 км від Івано-Франківська, 40 км від Коломиї і 100 км від Чернівців.

Читати більше

Новини

Фотографії

Рекомендоване