біл. Іўе, пол. Iwie, їдиш אייוויע
Містечко немале і добре забудоване. Торгують головно льоном, досить великими кількостями. На десяти щорічних ярмарках торгують кіньми та худобою.
біл. Іўе, пол. Iwie, їдиш אייוויע
Містечко немале і добре забудоване. Торгують головно льоном, досить великими кількостями. На десяти щорічних ярмарках торгують кіньми та худобою.
пол. Izbica, їдиш איזשביצא
В Ізбіці був мій перший дім, я там народився. Це була спадщина, чи, як кажуть євреї, єрише – дім збудував мій прапрадід і він переходив до наступних поколінь.
пол. Biłgoraj, їдиш בילגארײ
На світанку ми проминули якесь містечко, в якому євреї з талесами поспішали на ранкову молитву. Зупинилися в корчмі сьорбнути гарячого чаю та загризти його гарячим цебуляжем із маком – такі смаколики випікали тільки у Люблінській губернії і їх не можна було порівняти ні з чим. (…) Найрізноманітніші ситуації траплялися на піщаних вибоїнах, якими ми котилися всю ніч та увесь день. Зрештою доїхали до Білгорая.
пол. Bełz, їдишבעלז
Містечко Белз, коханий мій Белз,
Маленька місцина, де моя родина,
і дім мій був…
пол. Bereźne, їдиш בערעזנע
Березне мало своїх знавців Тори і шанованих старців, маскілів і відщепенців,
збирачів податків і громадських діячів, навіть своїх власних божевільних.
І пливло життя єврейське, як спокійна річка. Божниці були заповнені євреями,
які при догораючих свічках вивчали Талмуд і пожовтілі книги.
пол. Bolechów, їдиш באָלעכעוו
Вулиця Шевська від ринкового майдану вела на південь до так званого гебрайського кварталу, що нагадував лабіринт із дерев’яних хат, майстерень і обійсть.
пол. Brody, їдиш בראָד
Місто, де поєднані мудрість і багатство,
Тора і порозуміння, торгівля і віра.
пол. Buczacz, їдиш בעטשאָטש
Коли ми вийшли з бет-мідрашу, все містечко вже дрімало. […]
Бучач стоїть на горі, і здавалося, ніби зорі прив’язані до дахів його будинків. Несподівано вийшов місяць і освітив усе місто. Річка Стрипа, що раніше таїлася у мряці, раптово сріблясто заблищала…
пол. Wielkie Oczy, їдиш וויעלקאטשי
Щоп’ятниці шамес із синагоги влаштовував підйом о шостій ранку, в цілковитій темряві, аби збудити євреїв до ранкової молитви, кричачи: «Піднімайтеся, шикуйтесь до молитви нашому Творцеві!..
пол. Włodawa, біл. Уладава, їд. וולאָדאַווע
Очі й далі вдивляються, намагаючись все вихопити, все воскресити; як усе було?
пол. Wojsławice, їдиш װאָיסלאַװיץ
Середа в містечку була ринковим днем.
До неї євреї зазвичай готувались увесь тиждень.
пол. Włodzimierz Wołyński, їдиш לודמיר
«Єврейський світ мого дідуся, в якому, як він вважав, «Бог створив красиву землю, де люди могли би жити і бути щасливими», був майже повністю зруйнований Голокостом».
біл. Валожын, пол. Wołożyn, їдиш וואָלאָזשין
Не лише з усієї Росії та Європи, але й з усього світу – Америки, навіть Японії, приїжджають сюди вчитися на рабина. […] Євреї та місцеві не тарахкочуть чужою мовою, як ті сороки; ні, вони міцно тримаються своєї віри, звичаїв, мови…
біл. Гарадзішча, пол. Horodyszcze, їдиш אראדישטש
Городище наприкінці XIX ст. було малим містечком на горі — одна вулиця з ринком посередині та церква. На ринку було багато єврейських крамничок із “хлопським” товаром, тобто металевими виробами, оселедцями тощо. Серед них провідне місце займав магазин Фейги — найбільший і найбагатший, в якому можна було купити не тільки вищезгадані товари, а й шоколад, краватку, сушені екзотичні фрукти, глауберову сіль тощо. У неї ж можна було дізнатися найновіші плітки з околиць Городища.
біл. Давыд-Гарадок, пол. Dawidgródek, їдиш דויד הורודוק
Кожен житель Давид-Городка був унікальним. Прості, невибагливі, бідні, але завжди оптимістично налаштовані - давид-городчуки володіли особливим гумором і манерами. Найбільш релігійні не носили пейси і каптани; найінтелігентніші розмовляли рідною мовою. У багатьох були прізвиська типу Абрам-байстрюк, Шая-імператор, Давид Чудовий, Юд-учений і так далі.
пол. Delatyn, їдиш דעלאַטין
Якщо погодитися з думкою, що Карпати – це фортеця, то виходить, що дорога Івано-Франківськ–Рахів – головна брама цієї фортеці, її парадний вхід. А тим найсуттєвішим паролем, який відкриває додаткове бачення, є Делятин.
пол. Dubno, їдиш דובנע
Це одне з найбільш торговельних і найжвавіших в окремі пори року наших містечок.
пол. Dukla, їдиш דוקלע
Усякі вина до шинків аби не возити іншими дорогами, а тільки шляхами на Ясліська, Дуклю і Риманув