Дубно розташоване в межах Волинської височини на стику двох її геоморфологічних районів. Перший район — це Повчанська височина, довгий гакоподібний мис якої тягнеться з заходу з поступовим пониженням на схід у бік плавень р.Іква. Другий район — мізоцький кряж, що широкою пологою підошвою підходить зі сходу.
Між двома районами, меандровим (нині випрямленим) руслом протікала р.Іква, утворюючи широку болотисту заплаву. З півдня річка по всій протяжності омиває мис Повчанського плато, а в найвужчій, східній його частині, робить стрімкий поворот на північний захід та омиває мис з півночі. Таким чином, ця крайня частина мису, завдяки географічним особливостям та природнім перевагам здавна мала перспективу перетворитися на локальну територію компактного проживання населення.
Між обома геоморфологічними районами Іква утворює широкі болотисті заплави, в чому їй сприяють притоки. Зі сторони Повчанської височини біля о.Кемпа (недалеко від Спасівської церкви) в неї вливається р.Знесена. З підошви Мізоцької височини до Ікви впадає безіменний струмок між районами П’ята школа та Підборці. Велика заплава сформувалася на південь від правобережного мису. Після побудови греблі в XVIст. ця заплава перетворилася на великий став, який відображений на планах міста XVIII – XIXст. Друга значна заплави сформувалася зі сходу від мису Повчанської височини та на північ від підошви Мізоцької височини, завдяки впадінню в Ікву р.Липка. Вона сягала с.Панталія, яка підковоподібним островом оточувала заплаву з півночі. Третя, найменша заплава знаходилась в жолобі з північної сторони біля міста, обійнята відрогом мису та основною частиною височини з заходу. Посеред неї знаходиться острів Горбачин (частину якого займає міський стадіон). Вірогідно, у формування цієї заплави допоміжну роль відіграли впадаючі в Ікву струмки, що нині є пересохлими.
Read more
