Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Театр NN

Ковель - путівник

пол. Kowel, їдиш קאָוולע

Ковель - путівник

Ковалі з Ковеля

Ковель розташований у самому центрі Волинської області на обох берегах річки Турії, що протікає з півдня на північ та є притокою Прип’яті. Перший писемний спогад про Ковель датований 1310 роком. 24 грудня 1518 р. у Бересті король Сигізмунд І надав князеві Василеві Сангушкові привілей локації міста на німецькому праві.

Назва міста ймовірно походить від ковальського ремесла, розвинутого на цих теренах у Х–ХІІ століття. З покоління в покоління місцеві переказують легенду про коваля, який викував меч для князя Данила Галицького.


Ковельські євреї

Наплив поселенців єврейської національності розпочався після надання Ковелю у 1518 р. магдебурзького права. У 1536 р. королева Бона підтвердила привілеї міста і зобов’язала євреїв Ковеля брати участь у ремонті міських стін і мостів. Окрім того, вона видала спеціальний указ, у якому зазначалося, що євреї повинні селитися на окремих вулицях, а не поміж православними. У 1547 р. Бона встановила податок на єврейські будинки (окрім дому рабина) і зрівняла євреїв у правах і повинностях із християнським населенням.

Під час повстання Богдана Хмельницького ковельські євреї постраждали від погромів. У 1650 р. єврейська община Ковеля була відновлена на підставі підтверджених Яном ІІ Казимиром попередніх привілеїв.

У ХVІІІ ст. єврейське населення Ковеля почало зростати. У 1765 р. у місті нараховувалося 827 євреїв-платників подушного податку (він стягувався з кожної особи, починаючи від першого року життя). Наприкінці ХІХ ст. кількість євреїв у Ковелі перевищила кількість українців. У 1893 р. у Ковелі мешкало 15116 осіб, з них православних – 5498, римо-католиків – 3088, євреїв – 5810, протестантів – 612 осіб, інших віросповідань – 108.

У 1921 р. в місті проживало 32,5 тис. осіб, з них 15 тис. євреїв.

Ковель, архітектура
Ковель, архітектура

Ковель, колишня єврейська школа
Ковель, колишня єврейська школа

Синагоги

У 1660 р. в місті було зведено синагогу. Із рабинів Ковеля та голів єшив ХVІ–XVІІ ст. найбільш відомими були Шимон і Іцхак бен Натан Шапіро та Єгуда (Юдл, Ідл), нащадок Єгуди Ліви бен Бецалеля (МагараЛ із Праги). У 1744 р. синагога була зруйнована внаслідок пожежі (достеменно невідомо, що її спричинило).

Після того як у Ковелі поселився рабі Мордехай (1752–1800) із Несухойжи (сьогодні с. Тойкут), тут закріпився хасидизм.

Пожежа 1857 р. знищила майже все місто, зокрема й синагогу. Однак згодом усе було відбудовано.

Ковель, велика синагога
Ковель, велика синагога

На початку ХХ ст. в Ковелі було декілька синагог (у тому числі Велика синагога, побудована в 1886–1907 рр.). Цій унікальній пам’ятці вдалося зберегти свою велич попри війни і революції. Сьогодні ковельська синагога, яка знаходиться на перетині вулиць Незалежності та Володимирської, є приміщенням місцевої швейної фабрики «ВКФ „Ковель”». До 2009 р. перед входом до синагоги виднілася зірка Давида, однак згодом її зафарбували.

Театральне життя у Ковелі

 

Друга світова війна і Голокост

У 1939 р. серед 36 тис. мешканців Ковеля було 17 тис. євреїв. Після приєднання до СРСР у вересні 1939 р. майно багатших ковельських євреїв було «націоналізоване». Наприклад, у родини Грінблат відібрали два магазини, а у двох кімнатах їхнього будинку розмістили радянських офіцерів. Аналогічна доля спіткала й родину Фейги Тененбойм, власниці меблевої фабрики.

28 червня 1941 р. Ковель зайняли частини німецької армії. Евакуюватися вдалося небагатьом. У перші дні окупації було знищено близько тисячі євреїв. 21 травня 1942 р. в Ковелі було утворено два гетто. В одне з них, яке призначалося для працездатних та їхніх сімей, було спроваджено 8 тис. осіб, в інше, яке розміщувалося в передмісті – 6 тис. осіб. 2–4 липня 1942 р. євреїв із другого гетто вивезено за межі міста і знищено. 19 серпня того ж року нацисти розпочали ліквідацію і першого гетто.

З повторним приходом радянської влади до Ковеля повернулося лише близько 40 євреїв.


Цвинтарі

У Ковелі в 2-й пол. ХХ ст. знаходилося два єврейські кладовища. Жодне з них не збереглося до нашого часу. Одне з кладовищ (на вул. Володимирській) ліквідовано у 1970 році. На його місці побудували Будинок культури ім. Шевченка. Могильні плити з кладовища перевезено до військової частини, яку згодом було розформовано. Зруйноване кладовище мало чітке планування. Друге єврейське кладовище було на вул. Варшавській.


Місце пам’яті

Знаходиться у лісі з правої сторони дороги Ковель–Камінь-Каширський за кілька кілометрів від межі міста, поблизу с. Бахів. Пам’ятник встановлено розстріляним у 1942 р. євреям. У 1944 р. тут стояв пам’ятний стовп, на якому була викарбувана цифра «18000», яка засвідчує кількість убитих євреїв, вивезених із ковельського гетто. Згодом, у 60-х рр. ХХ ст., тут було насипано високий курган. У 1990 р. встановлено гранітний пам’ятник, а в 1996 р. – відкрито новий пам’ятник.

Ковель, пам'ятний знак
Ковель, пам'ятний знак

 Варто побачити

  • Синагога (сер. ХІХ ст.) вул. Незалежності, 125
  • Воскресенський собор (1877), перехрестя вулиць Незалежності та Володимирської
  • Аптека Фрідріксона (ХIX ст.), вул. Незалежності, 89
  • Римо-католицький костел св. Анни (1771), вул. Вербицького, 1а
  • Ковельський історичний музей, вул. Олени Пчілки, 11

Околиці

Колодяжне (9 км): Музей-садиба Лесі Українки

Гішин (15 км): дерев’яна церква Дмитрія Солунського (1567), найстаріша дерев’яна церква Волині

Турійськ (20 км): єврейський цвинтар (XVII ст.) зі збереженим передпоховальним домом та кільканадцятьма мацевами

Луцьк (73 км): будівля кагалу (поч. ХХ ст.), яка сьогодні використовується місцевою єврейською громадою, колишня оборонна синагога (1626–1629), замок Любарта (ХІІІ ст.) з музеєм друкарства, Покровська церква (ХІІІ ст.), кафедральний костел святих Петра і Павла (1639), Троїцький собор (1755), численні пам’ятки, музеї, галереї

Софіївка/Трохимбрід (110 км): пам’ятник на місці, де раніше було єврейське містечко, стерте з лиця землі під час Другої світової війни

Мапа

Інші матеріали

Ключові слова