Запрошуємо до подорожі Забутим континентом - шляхом прикордонних штетлів Польщі, України та Білорусі
Shtetl Routes
Протягом століть Володимир-Волинський, або ж Людмір, як його називали місцеві євреї, був містечком багатонаціональним і багатокультурним. Траса нижче пропонує пройтися вулицями міста та спробувати відшукати пам’ятки, що залишилися після колись чисельної єврейської громади Володимира-Волинського.
Пропонуємо вашій увазі маршрут синагогами південного сходу Тернопільщини, місцевості, колись надзвичайно багатої на подібні пам'ятки багатокультурного минулого.
Існуючі поряд костели, церкви, синагоги, мечеті, кладовища християн, євреїв та мусульман утворювали простір містечок і становили матеріальний доказ взаємопроникнення культур...
Я був у Жовкві кілька разів і завжди хотів повернутися сюди знову. Тут є щось містичне. Вона лежить далеко від туристичних шляхів, і в той же час має так багато від європейської історії.
Порозглядай 3D-моделі дерев'яних синагог із Білорусі, Польщі та України
П'ятнадцять кілометрів від залізничної станції Малинськ на лінії Рівне-Вільно. Mістечко схоже на всі інші єврейські містечка навколо – подвір’я, вулиці та провулки. Велика синагога і малі бейт мідраш [доми науки], а з другого боку – просторий ринок.
Офіційно місто називалось Любомль. Але євреї міста і прилеглих районів звикли називати його “Лібівне”. До кінця Першої світової війни місто входило до Володимирського повіту, а центр губернії знаходився в Житомирі, столиці Волині. Типове формулювання для документів і офіційна адреса для пошти писались як “Местечко Любомль, Владимир-Волынский уезд, Житомирская губерния”.