Чортків та єврейська музика
Чортків — одне із небагатьох міст у Галичині, яке було добре відомим у світі єврейської музики.
Для тих, хто хоче дізнатися історію єврейської музики в Чорткові, я маю розповісти історію про рабина Менделя Розенцвейґа, який також був відомий під іменем «Скрипаль». Скрипаль рабин Мендель.
Рабин Мендель Розенцвейґ за професією був учителем початкових класів. Студенти в його хедері (релігійній початковій школі) були дітьми “Шапірантікім” (послідовників рабина Шапіри). Батьки дітей, з урахуванням часу і місця, мали досить прогресивні погляди. Навчальна програма була особливою і унікальною. Їх діти вивчали широкий спектр предметів: граматику, Біблію в перекладі, Гемару, яка іноді пояснювалась із наукової точки зору. Викладались і європейські мови: німецька, французька та англійська.
Справжній талант раббі Менделя Розенцвейґа був у навчанні музиці. У його хедері дітей вчили читати ноти, грати на скрипці, гуслях та фортепіано. Його два сини були відомі під пестливими іменами Абрамчик та Ізраельчик. Обидва були вчителями музики-ентузіастами, які зробили великий вклад у музичну освіту в Чорткові. Іноді, коли вони знаходили талановитого студента або учня, який був зацікавлений у навчанні, вони давали йому безкоштовні уроки музики.
Хасиди розповідали багато перебільшених історій про те, як рабин Мендель Розенцвейґ став музикантом. Він був прозваний "Скрипалем" тому, що саме він першим приніс скрипку в Чортків.
Рабин Мендель Розенцвейґ, як і його рабин та вчитель, раббі Єшая Меїр Шапіра, блаженної пам'яті, був Б-гобоязним євреєм. Він дотримувався всіх релігійних законів: від простих до найбільш обмежуючих. Його будинок був місцем зустрічі для найбільш релігійних євреїв. Але його хедер ненавиділи й боялися хасиди і хасидські студенти. Хасиди, які були одягнені в "капелюхи із тканини", прагнули приєднатися до рабина Менделя і вивчати музику разом із ним, але більшість із них трималась подалі від нього. Вони боялися, що приєднавшись до його навчальної групи, потраплять на поганий шлях.
Моше Оренштейн був одним із перших, хто підхопив цей "вірус". В будинку рабина Менделя Розенцвейґа його привітали з широкими обіймами. Моше Оренштейн був добре відомий у місті під іменем "Моше Ізраїль Сара-Мермс". Він був добряком та мав музичний слух. Моше був сином шанованої в місті хасидської родини та родичем рабина. На той час рабин Мендель був уже в похилому віці, а два його сини — Абрамчик та Ізраельчик були хорошими друзями та вчителями Моше Оренштейна.
Пізніше Моше Оренштейн став одним із найважливіших музикантів у Чорткові. Багато хасидських студентів вчились музики в його будинку. Серед його учнів був Г. Мировіц, знаменитий кантор із синагоги Ротшильда в Лондоні [прим. перекл.: кантор — співак релігійних пісень у синагозі]. Мировіц був також президентом Асоціації канторів у Лондоні та опублікував багато статей про єврейську музику. Янкель Рапопорт, який був президентом Асоціації канторів у Сполучених Штатах, писав у своїх спогадах, що в його хорі був виявлений талановитий співак. Його ім'я було Давид, син рабина Мойше Хазана, який пізніше став оперним співаком у Відні.
Ось як будинок мого батька, рабина Моше Оренштейна, перетворився на музичний осередок не тільки для Чорткова, а й для усіх околиць. Саме тут був створений знаменитий чортківський хасидський хор. Мошеле Оренштейн був його духовним керівником та інструктором. Хасидський хор став впізнаваним у хасидському світі. Тисячі прочан, які відвідували рабінічний суд в Чорткові, зробили йому хорошу рекламу не тільки в багатьох містах Польщі, але й у прилеглих країнах.
У будинку "Моше Ізраїля Сари-Мермса" викладалась не тільки єврейська музика, написана відомими канторами (наприклад, Зиделем Ровнером, Єрохамом Гакатаном і Нісаном Блезером). Вивчали й знамените "Алілуя" Генделя. У Чорткові цей твір називався "Алілуя християнина", тому що вона була написана християнином для християнської церкви. У Генделя слово "Алілуя" повторюється знову і знову (на івриті слово, що закінчується буквами Йод Ге означає Б-га). Хасиди не були впевнені, що їм можна повторювати слово "Б-г" так багато разів. Хор пильнував, аби не заспівати цю композиції в синагозі рабина перед великою аудиторією. Вони відчували, що було б доцільно співати її в залі, в будні дні, для рабина і невеликої групи людей. Під час свят хор співав її в рабінічному суді. Хор також виконував багато класичних композицій, написаних Шубертом, Моцартом, Бетховеном, Меїром Баром та іншими авторами.
Пісні Шуберта були дуже популярні серед молодих євреїв; їх співали досить часто. Якимось чином вони також досягли стін рабінічного суду.
Я пам'ятаю один випадок, коли група молодих ентузіастів організувала концерт з нагоди Хануки. Всі виручені кошти були пожертвувані на допомогу біженцям, які йшли через Чортків, тікаючи з південної Росії в різні частини світу. Суд в Чорткові дозволив нам використати міський духовий оркестр у синагозі. Це був великий успіх. Вперше в історії хору Чорткова міський оркестр грав на концерті з нагоди Хануки в синагозі.
Автор мемуарів теж долучився до розвитку єврейської музики в Чорткові. Як шкільний вчитель івриту: ті пісні, яких він навчав своїх учнів, згодом співали в селах по Галичині.
Велика кількість хасидів, які приїжджали в рабінічний суд, були чудовим джерелом єврейської музики. Хасидські кантори розвинули музику в Чорткові та підняли її на найвищий рівень.
Хотів би навести тут історію рабина Реовале Хазана, який сподівався обійняти посаду кантора в місті Римлів. Очільники римлівської громади хотіли знати, чи Реовале може співати з хором. Рабин Реовале пішов до хасидського хору в Чортків і попросив їх допомогти йому: прийти в Римлів та виступити з ним. Після довгих сумнівів та низки запитань хор відправився в Римлів; їх виступ справив величезне враження. Важливо додати, що одяг, який носили хасиди в Чорткові, був занадто елегантний для римлівчан. Хасиди Чорткова носили капелюхи із тканини замість традиційних хасидських хутряних шапок. Вони також носили коміри вгору, а не вниз. Хасиди Римлова також цікавились, чи пейси, які звисали з голів чортківських хасидів, були дійсно волоссям "Пеа".
Ось так Чортків зробив свій внесок у розвиток єврейської музики в Галичині та в цілому єврейському світі.
Цві Оренштейн
Текст із "Книги пам'яті Чорткова"
Переклад на англійську — Сара Маґес