Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Театр NN

Біси у руїнах типографії

Із єврейських майсів,

повісті з Юзефова Білґорайського базовані на Ізкор-Бух – Книзі Пам'яті євреїв із Юзефова 

скорочено, поліпшено та прокоментовано

Яроном Каролєм Беккером

Dom podcieniowy w Józefowie Biłgorajskim
Dom podcieniowy w Józefowie Biłgorajskim (Фотограф: Świeży, J.)

Отже, приготуйтесь послухати ще одну «дивовижну» майсу – кумедну історію про бісові витівки у розвалинах Юзефовської типографії (спеціально для скептиків).

Трапилось це у 1926 р. Місцева ґміна у рамках програми, націленої на поліпшення зовнішнього вигляду міста видала нове розпорядження. Нині, ми би скоріше назвали такий захід процедурою урбаністичного ліфтингу або міського відродження, але мова не про це. Стара типографія, що знаходилась у власності родини Зецер та Ренер, під впливом часу перетворилася на руїну. У місті було добре відомо, що місцина підозрювалась у чомусь нечистому. Городяни вважали, що ночами там чорти забавляються. Незважаючи на той факт, що за тих часів стараннями освіти віру у злих духів вдалося звести до мінімуму, місцева ґміна, скоріше всього на всяк випадок – тьфу, тьфу, тьфу, щоб не зурочити – прийняла рішення розвалини типографії знести. Можливо, вибори були не за горами? Хто його знає… У будь-якому випадку, власниця будинку не квапилася з виконанням тієї постанови. Лише після того, як вона проігнорувала офіційне повідомлення втретє, було вирішено, що найняті місцевою владою будівельники знесуть типографію, а рахунок за роботу буде виставлено на ім’я її власниці. Про високість плати за подібні послуги стало відомо з надійних джерел інформації, що також мають назву ББС – баба бабі сказала. Благаю Вас зберігати серйозність і не сміятися, бо інформація була насправді детальною та достовірною. За якимось дивовижним збігом обставин – смію зауважити не припадковим – обраний ґміною підрядчик перед тим як взятися до роботи вирішив зазирнути до певного єврейського дому, який знаходився по сусідству з руїнами, і, як виявилось, був шинком. Скоріше за все, будівельник вважав, що добра чарка сивухи допоможе йому ясніше побачити свій майбутній об’єкт роботи. Поглиблюючись у свої роздуми, тобто занурюючись все далі у глибини графину, він почав вихвалятися перед шинкаркою, що як тільки скінчить одну невеличку справу, отримає гонорар у 500 зл., виходить випити може, якщо хоче. Ця звістка швидко долетіла до вух сусідки власниці розвалин та подружки шинкарки за сумісництвом. Власниця типографії, побачивши, що ситуація набуває грізних розмірів, знайшла чоловіка на ім’я Ефраїм, який погодився виконати роботу за значно менші кошти, а саме за 200 зл.

Отже, десь після півночі, напередодні прибуття підрядчиків, найнятих ґміною, Ефраїм взявся до роботи. В середині типографії панувала темрява, проте запалювати ліхтар він не хотів, щоб не привертати зайвої уваги. Замість того, пробив у даху «вікно», скинувши на землю купу черепиці, щоб у приміщенні стало ясніше від повного місяця, та продовжив працювати.

Втім, увесь романтичний настрій роботи у місячному сяйві був несподівано порушений, коли нічну темряву прорізали голосні крики. Джерелом того галасу був інший мешканець Юзефова, Кремер, який, проїжджаючи на возі повз будинок типографії і побачивши шматки покрівлі, що злітали йому на голову, почав репетувати на все горло: «На допомоооогу, на допомоооогу! Бісі, біси!» І ось, на очах у враженого чоловіка сталося справжнє диво: замість злих духів, що повинні були вирватися на свободу з руїн, відомих також як бісівське гніздо, з темряви на зустріч Кремеру вийшов … його земляк із Юзефова, Ефраїм. Проте, немало зусиль ще потрібно було прикласти, щоб заспокоїти істеричного Кремера та переконати його, що це не чорти жбурляли черепицю, а Ефраїм, кошерний єврей із Юзефова.

На цьому закінчується вся історія про різну чортівню в Юзефовській старій типографії, а разом із тим і легенда про бісів. Хоча слід додати, що на світанку прийшли ще декілька працівників (євреїв), що заздалегідь погодились підсобити Ефраїму. Спільними зусиллями вони спромоглися знести будинок до голого фундаменту. Коли ж вранці з'явилися найняті ґміною підрядчики, то було,як кажуть, «вже по гулянці». Євреї, звісно, виконали роботу значно якісніше та швидше ніж гої. Таким чином, місцева влада вже не могла ніяк зашкодити, не було навіть чого на дідька покладатися.

Мапа

Рекомендоване

Фотографії

Ключові слова