Місто Березне знаходиться в районі Надслуччя, що розташоване у східній частині Рівненщини. Це зона Волинського Полісся району Західного Полісся. Межує на сході з Житомирською областю, на півночі – з Сарненським та Рокитнівським районами, на заході – з Костопільським районом та на півдні – з Корецьким та Гощанським районами Рівненської області і має площу 1715 км2.
Ключове слово "карта культурної спадщини"
Місто є центром повіту в Люблінському воєводстві. Населення — 18 тисяч жителів. Розташоване у північно-східній частині Сандомирської долини, яку також називають Білґорайською низовиною, недалеко від перетину шляхів з Любліна до Тарногруду, Ярослава і Пшеворська (сьогодні дорога № 835) у напрямку Угорщини та дороги від Замостя до Ніська (№ 858), що веде на Сандомєж і Краків. Білгорай був заснований на території Сольської Пущі, між Чорною і Білою Ладою, які недалеко від міста зливаються в єдину річку Ладу, притоку Танева, що впадає до Сяну. Перед поділами Речі Посполитої адміністративно належало до Люблінського воєводства.
Войславіце або Войславиці (пол. Wojsławice) знаходиться у східній частині Люблінської височини, на злитті річок Войславки та Барбарки, в мальовничих Дзялах Ґрабовецьких. Околиці неоднорідні з точки зору перепадів висот, різниця між рівнем лук та найвищими точками (Бяла та Мамчина гори, 260 метрів над рівнем моря) складає 39 м.
Городище — міське селище в Барановицькому районі Брестської області.
Городище [рос.], Гарадзішча [білор.], Horodyszcze [польськ.]
Дятлово – місто в Гродненьській області, адміністративний центр Дятловського району.
Ізбіца — селище і центр ґміни, до якої входить також село Тарноґура. Розташована за 60 км на південний схід від Любліна, на Люблінській височині, в долині річки Вєпш, біля Скєрбєшовського ландшафтного парку. Тут проживає близько 2000 мешканців. Через поселення проходить дорога національного значення № 17 і в той же час європейська автотраса E372 Варшава-Люблін-Львів-Київ. Це давній, із дев'ятнадцятого століття, шлях на Львів. Через Ізбіцу проходить також залізниця Люблін-Рейовець Фабричний-Рава Руська-Львів.
Казімєж Дольни (пол. Kazimierz Dolny) — невелике місто (3,5 тис. жителів), розташоване на річці Вісла в середній течії, в невеликій долині річки Ґродаж, між пагорбів Белжицької рівнини, яка є частиною Люблінської височини. Адміністративно належить до Пулавського повіту в Люблінському воєводстві. Через місто проходить місцева дорога з Пулав до Ополя Любельського.
Коцьк – місто в Люблінському воєводстві, розташоване приблизно за 45 км на північ від Любліна, на трасі Е 19 — Білосток-Жешув, у південній частині Луковської рівнини, яка є частиною Мазовецької низовини. Місто лежить на невеликому підвищенні над долиною річки Чарної, яка неподалік впадає у Тисьменицю.
Кринкі іншими мовами: Krynki [пол.], Krienek, Krinek, קרינק [їдиш], Крынки [рос.], Крынкі [біл.]. Назва поселення походить від слова криниця (krynica), що пов'язано з численними джерелами, які тут дають початок річці Кринці.
Ланьцут (пол. Łańcut) — місто у Підкарпатському воєводстві, центр повіту, має 15 тисяч жителів. Місто розташоване в південній частині Сандомирської низини, у її частині під назвою Підкарпатський жолоб. Поруч, у південній частині міста, починається Ряшівське передгір'я. Підкарпатським жолобом простягається старий шлях з Малопольщі на Русь: із Кракова на Перемишль і Львів; сьогодні це шосе № 4 (E 40); в Ланьцуті шосе перетинається з місцевою дорогою № 877 — з Лежайська, через Альбіґову, в напрямку Динува, та місцевою дорогою № 881 із Соколува Малопольського через Каньчугу і Прухнік в напрямку на Перемишль. Через місто проходить залізнична лінія від Жешува до Ярослава і Перемишля. На північ від Ланьцуту, паралельно до шосе № 4, будується автострада А4. Великі міста неподалік: Жешув — 16 км на захід, Пшеворськ — 18 км на схід, Лежайськ — 25 км на північний схід, Перемишль — 45 км на південний схід.
Ленчна, повітове місто, знаходиться приблизно за 30 км на північний схід від Любліна, на кордоні Люблінської височини та Люблінського Полісся, на мису між річкою Вєпш та її притокою – невеликою річкою Швінкою, на східному березі Вєпша. На сьогодні в місті проживає 20 тисяч осіб. Шосе № 82 (Люблін – Влодава), яке проходить через місто, є давнім шляхом на Русь і Литву. Долина Вєпша в околицях Ленчної є частиною Надвєпшанського ландшафтного парку.
Леско (Лесько, Лісько; пол. суч. Lesko) лежить в передгір'ях Бещадах, на східному березі ріки Сян, на пологому схилі. Місто є центром Леського повіту та має більш ніж 6 тис. жителів. Леско вважається північно-західною "в'їздною брамою" в туристичну зону Бещад (Бескидів). Тут починається маршрут, відомий як Велика Бещадська петля: від Леско на схід відгалужується дорога № 84 до Устрик Долішніх і далі до прикордонного переходу з Україною в Кросцєнко; на захід, через міст над Сяном, проходить дорога № 893, яка за мостом повертає на південь і веде вглиб Бещад — до Балігруду і Цісної; на північний захід з міста вибігає дорога № 84 в напрямку Загуж, Санок і далі на Кросно, а на північний схід місцеві дороги до сіл Янковце і Залуж. Великі поселення неподалік включають в себе Санок — 15 км на північний захід, Загуж з вузловою залізничною станцією — 7 км на північний захід, Устрики Долішні — 25 км на схід.
Лу́нно, Лунна, Лунна (Lunna) Лунна (Łunna)
Лунна, село, Мостівський район, Гродненська область — перетворено на агромістечко в 2005 р. Знаходиться за 26 км на захід від Мостів, розміщується на шосе Р41 і Р44. Центр Лунненської сільради Мостівського району Гродненської області, на південь від Німану. Населення 1 165 осіб (1997 р.).
Географічні координати: 53°27'9"N 24°15'7"E
Історико-культурні пам'ятки: церква Свято-Пречистенська, каплиця-склеп Антонія Барташевича.
Орля (пол. Orla) — колишнє місто, сьогодні село, центр Ґміни Більського повіту Підляського воєводства. Орля розташована на Більській височині на деякій відстані від основних маршрутів: за 5 км на північ проходить шосе № 689 Більськ Підляський — Гайнувка, за 6 км на північний захід шосе № 692 Більськ Підляський — Клещеле, за 2 км на північ закрита у 90-х роках залізнична лінія Левек — Гайнувка (залізнична станція Орлянка). Великі міста неподалік: Більськ Підляський — 12 км на північний захід і Гайнувка — 21 км на схід. Центр воєводства, Білосток, розташований приблизно за 57 км на північ. Із заходу і південного заходу Орлю обтікає річка Орлянка (притока Нарева).
Тикоцін (також Тикоцин, пол. Tykocin) — місто в Білостоцькому воєводстві, Білостоцькому повіті, що лежить у долині річки Нарев (Нарва) на її лівому березі, приблизно за 30 км на захід від Білостока. Сьогодні є центром місько-сільської ґміни, налічує близько 2000 жителів. Воєводська дорога № 671, що проходить через місто, є колишнім торговим шляхом, що зв'язував Корону з Литвою, Варшаву та Вільнюс.
На північ від міста простягається Бєбжаньський Національний парк, а на південь — Нарвянський національний парк. Через Тикоцін також проходить Підляський шлях лелек.
Щебжешин або Щебрешин — місто в Люблінському воєводстві, що налічує кілька тисяч жителів. Розташоване на межі Західного Розточчя і Замойської долини, розділених річкою Вєпш, яка протікає поблизу міста. Територія на захід і північний захід від Шебжешина, порізана мережею порослих лісами ярів — так зване “Пекелко”, саме тут був утворений Щебжешинський ландшафтний парк. Всього за кілька кілометрів на схід, за річкою Вєпш, починається Розточанський національний парк. Щебжешин є місцевим дорожнім вузлом. Через місто проходить дорога № 858 від Замостя через Звєжинєц на Білгорай; на північ відходить дорога № 848 через Туробін до Любліна; друге, місцева дорога на південь до Звєжинця проходить уздовж західного боку долини Вєпша; дорога № 74 до Фрамполя пролягає на захід, через село Топульча. .
Юзефув (пол. Juzefów) – місто в Люблінському воєводстві, що налічує кілька тисяч жителів, розташоване на пагорбах Центрального Розточчя, в зниженні під назвою Юзефувська долина (Padoł Józefowski). Оточений цікавими з натуралістичної та ландшафтної точок зору територіях — Розточанським національним парком і двома ландшафтними парками — Краснобрудським і Сольською Пущею. Місто є місцевим транспортним вузлом: тут перетинаються дороги з Замостя на південь до Волі Обшанської (дорога № 849), котра з'єднується з дорогою з Цєшанува до Тарногруду (№ 863); друга дорога це шлях від Томашова Любельського на Майдан Нови (№ 853), котра з'єднується з дорогою Люблін — Пшеворськ (№ 835). Звідси йде також місцева дорога на південний схід до Гамерні, а далі до села Сусєц. Юзефув називали колись Юзефув Замойський або Ординацький, а сьогодні Юзефув Розточанський — очевидно, аби відрізнити від Юзефува над Віслою.