Ключове слово "Карта Історико-Культурної Спадщини"

Белз – містечко районного значення у Сокальському районі Львівської області. Розташоване на річках Солокія та Річиця (Жечиця) — притоках Західного Бугу, що належать до басейну Балтійського моря. За 3 кілометри від міста знаходиться українсько-польський кордон, відстань до Червонограду - 12 км, до Сокаля - 25 км. 

Існує декілька версій походження назви міста. Згідно з найпоширенішою, назва міста походить від давньослов'янського слова «белз» або «бевз», що означало болотисту, вологу місцевість, це ж слово на бойківському діалекті означає "непрохідна", "важкопрохідна", "болотиста місцевість". Інша гіпотеза пов'язує назву міста з давньоруським словом «бълизь» (біле місце, поляна серед темного лісу). Всі ці версії є достатньо правдоподібними і передають природні умови, в яких розташований Белз.

Читати більше

Болехів — місто районного підпорядкування, розташоване біля підніжжя Карпат, на берегах річки Сукілі. Містечко належить до Долинського району, розташовано за 17 км від Долини. Через Болехів проходить залізниця “Львів—Стрий—Івано-Франківськ” та автомагістраль “Львів—Чернівці”. Населення - 11300 чоловік (за даними 2001року). Існує кілька версій щодо походження назви міста, найпоширеніша з них виводить назву від слова "волохи". 

Читати більше

Броди – одне з найдавніших міст України. Розташоване в межах Бродівської рівнини, через його південну частину протікає невелика річка Бовдурка (права притока Стиру). Броди лежать у північно-східній частині Львівської області, на межі Галичини та Волині, де проходив кордон між Австро-Угорщиною та Росією. Розташоване містечко таким чином, що відстань до обласних центрів Рівненської, Тернопільської, Львівської і Волинської областей приблизно однакова. Таке розміщення Бродів здавна давало місту своєрідну перевагу: тут розвивалась міжнародна торгівля. Броди і сьогодні не втратили свого стратегічного значення. Через місто проходять важливі автомобільні і залізничні шляхи, тут перетинаються важливі енергопотоки. Зокрема Броди є стиком нафтопроводів “Дружба” і “Одеса-Броди-Плоцьк”.

Читати більше

Містечко Буськ – районий центр, розташований за 50 км від Львова. Назва міста походить від річки, на якій воно розташоване – Західний Буг. Велика кількість рік і потічків сприяла створенню неповторного гідроландшафту міської території. У XVIII–XIX ст. Буськ часто називали «галицькою Венецією».

Читати більше

Бучач лежить на терасі глибокого каньйону р. Стрипи, на території Опілля — західної частини Подільської височини. Центр міста знаходиться в каньйоноподібній долині річки Стрипи. Місто оточене пагорбами-горами: Замковою, Торговою (Торговицею), Федір. Ріка Стрипа розділяє Бучач на дві частини: більшу на правому березі, меншу — на лівому. Обидві частини поєднують три мости: “палацовий”, “гімназійний” і “чорний міст”.

Читати більше

Вєлькє Очи (Великі Очі) — невелике (біля 800 осіб) поселення, до війни — містечко у Львівському воєводстві, після Другої світової війни опинилось у Жешувському, а згодом у Перемиському воєводстві. Нині це село (від 1935 року), розташоване в Любачувському повіті Підкарпатського воєводства біля кордону з Україною (бл. 2 км). Географічно Вєлькє Очи лежать на Яворівському горбі, який є частиною Тарноґрудського плато.

Читати більше

Влодава (Володава) — місто-центр повіту в Люблінській губернії, розташоване на річці Західний Буг, по його західній стороні, на кордоні з Білоруссю, біля місця впадіння до Бугу невеликої річки Влодавки. Географічно це східний край Влодавського горбу. Місто було важливим транспортним вузлом. Через нього проходив шлях із Любліна в Кобринь (нині шосе 831 і A 241) й далі до Мінська, а також залізниця від Хелма до Берестя над Бугом, яка поблизу міста перетинала Західний Буг, колись судноплавну річку. Нині обидва ці шляхи, автомобільний і залізничний, закінчуються у Влодаві. Сьогодні місто, як і колись, є важливим місцевим транспортним вузлом. Через нього проходить шосе № 83 з Хелма у Бялу Подляську, місцева дорога № 816 із Дорогуська до Тересполя і тут закінчується вищезгадане шосе № 831 з Любліна через Ленчну. Сюди, як і раніше, прокладена залізниця від Хелма, але тут вона закінчується. На іншому (східному) березі Бугу, на території Білорусі, є залізнична станція із довоєнною назвою "Влодава" діючої залізничної лінії до Бреста.

Читати більше

Володимир-Волинський – центр однойменного району Волинської області. Місто знаходиться на південному заході області в межах північно-західної окраїни Волинської лесової височини, на правому березі річки Луга. Загальна площа - 16,05 км2.

Читати більше

Валожын [білоруська], Wołozyn [польська], וואלאזשין (Валашін, ідиш), וולוזין (Воложін, іврит), Voložinas [литовська], Воложин [російська]

Воложин — районний центр Мінської області Республіки Білорусь, за 75 км на північний захід від Мінська, на річці Воложинка, 17 км від залізничної станції Воложин на лінії Молодечно – Ліда, на автодорозі Мінськ – Гродно.

Читати більше

Дави́д-Городо́к [укр.], Дави́д-Городо́к [рос.], Давы́д-Гарадо́к [білорус.] — місто (з 1940 р.) в Столінському районі Брестської області Білорусі. Розташований на річці Горинь. Нараховує 6 700 жителів (2009 р.). Є другим за величиною населеним пунктом Столінського району. Адміністративна площа міста складає 1239 га. Розташований на перетині автодороги Столін – Давид-Городок – Турів – Житковичі.

Рельєф місцевості має рівнинно-болотистий характер.

Читати більше

Делятин – містечко, розташоване в південно-східній частині Івано-Франківської області над рікою Прут. Делятин належить до Надвірнянського району Івано-Франківської області. Цей регіон етнографічно прийнято вважати Гуцульщиною. На півночі межує з с. Лоєва, на південному заході — з с. Дора, на сході — з с. Заріччя. Через Делятин проходять автошляхи “Львів — Рогатин — Івано-Франківськ — Рахів — Мукачево” та “Бересток — Городенка — Коломия — Ланчин — Делятин”, а також залізничні лінії “Івано-Франківськ — Рахів” та “Коломия — Вороненка”.

Назва містечка змінювалась впродовж століть: Далятин (1400-1440 рр.), Делятин (1440-1960, 1990 рр.), Ділятин (1961-1990 рр). Вважається, що назва походить від імен легендарних засновників містечка: Даля (або Диля) і Тина.

Читати більше

Дубно - районний центр Рівненської області. Місто розташоване в межах Волинської височини на стику двох її геоморфологічних районів. Перший район — це Повчанська височина, довгий гакоподібний мис якої тягнеться з заходу з поступовим пониженням на схід у бік плавень р.Іква. Другий район — мізоцький кряж, що широкою пологою підошвою підходить зі сходу.

Читати більше

Желудок – міське селище в Щучинському районі Гродненської області. Розташований за 22 км від районного центру м Щучина, за 12 км. від залізничної станції Скрибовці на лінії Мости-Ліда. Населення складає 1 тис. 500 осіб (2006 р.).

Читати більше

Жовква - районний центр у Львівській області. Місто розташоване на межі природних областей: пагорбів Розточчя та заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Межа природних областей збігається з багатою геологічною, кліматичною, рослинною і тваринною межею в Європі, поруч з якою проходить Головний європейський вододіл. Непересічне кліматичне і географічне розташування було відібране, аби побудувати тут “ідеальне” ренесансне місто.

Читати більше

Ів'є розташоване на річці Ів'янка за 158 км від Гродно, за 131 км від Мінська, за 10 км від залізничної станції Гав'я (на лінії Ліда — Молодечно). Автодорогами пов'язане з Лідою, Воложином, Ліпнішками і Юратішками. Населення — 8 тис. осіб (2009 р.).

Читати більше

Село Індура Гродненського району Гродненської області перетворено на агромістечко в 2007 р. Знаходиться в 25 км на південь від Гродно, по автомобільній дорозі Гродно – Велика Берестовиця. На території Городнянського району протікає річка Індурка – ліва притока Свислочі (бас. Німану), довжина 20 км. Населення на 2006 р. становило 1 525 чоловік.

Індура була другим центром хасидизму в Литві. На чолі громади тут стояв раббі Хаїм Хайкл бен Шмуель (помер в 1787 р.), учень Маггіда і раббі Ахарона Великого.

Читати більше

Кобрин або Кобринь, Кобрын [біл.], קאָברין [ідиш], קוברין [іврит], Kobryń [польськ.], Kobrin [лит.], Кобрин [рос.]

Кобрин – місто, районний центр Брестської області. Розташований на заході Полісся на рівнинних берегах річки Мухавець в місці її з'єднання з Дніпровсько-Бузьким каналом, в 46 км. на схід від Бреста. Залізнична станція на лінії Брест-Гомель. Вузол автодоріг на Мінськ, Брест, Пінськ, Ковель, Маларіту. Населення складає 51,2 тис. жителів (2002 р.). Географічні координати: 52° 12' п. ш. 24° 21' с. д.

Історико-культурні пам'ятки: історична забудова міста, будівля колишнього Спаського монастиря (XVIII ст.), Свято-Олександро-Невський собор (1868 р.), Свято-Петро-Павлівська фортеця (1913 р.), Свято-Миколаївська церква (1750-1860 рр.), Свято-Георгіївська церква (XVII- XVIII ст. Костел Вознесіння Найсвятішої Діви Марії (1843 р.), будівля колишньої синагоги (2-га пол. XIX ст.), будівля колишньої поштової станції (1846 р.), особняк в садибі О.В. Суворова (XVIII ст.), парк культури і відпочинку ім. О.В. Суворова.

Читати більше

Ковель розташовується по обох берегах річки Турії, що протікає з півдня на північ та є притокою Прип’яті. В південній частині міста знаходиться гребля та водосховище. Із півночі Ковель оточений лугами і болотами, а з півдня до нього примикають піщаники та ліси. Сучасний Ковель - найбільше за площею та друге за населенням містом у Волинській області.

Читати більше

Корець — районний центр Рівненьської області, розташований на ріці Корчик на межі лісостепової зони та зони мішаних лісів Поліської фізико-географічної провінції. У місті знаходяться залишки замку князів Корецьких (XIV ст.), костел Святого Антонія (XVI ст.), Миколаївська церква (1834 р.), Свято-Троїцький ставропігіальний монастир (1620 р.). Корець розташований поблизу автомагістралі „Київ-Чоп”, що проходить на півдні від міста.

Читати більше

Косів – одне з найвідоміших курортів Українських Карпат. Місто розташоване у долині річки Рибниці, притоки Пруту, біля підніжжя Українських Карпат. Косів - районний центр Івано-Франківської області, важливий адміністративно-торговельний осередок. Розташований за 94 км від Івано-Франківська, 40 км від Коломиї і 100 км від Чернівців.

Читати більше