Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі

Театр NN

Маршрут синагогами південного сходу Тернопільщини

Центром внутрієврейського життя була синагога… При синагозі працювала школа-хедер, яку вів за договором-контрактом приїжджий вчитель-меламед, а його утримання брали на себе потижнево родини, діти яких навчалися у хедері. У синагозі функції рабина почергово виконували найбільш авторитетні й релігійно грамотні члени громади.

Синагога була не тільки місцем для молитви і богослужіння, але і для загальних зборів громади, урочистих подій, прийняття важливих загально-громадських рішень, а також для вирішення ситуативних конкретних питань, яких також було немало.

Арсен Б.С. Моя гірка правда. Я і Холокост на Прикарпатті.
Маршрут синагогами південного сходу Тернопільщини

Пропонуємо вашій увазі маршрут синагогами південного сходу Тернопільщини, місцевості, колись надзвичайно багатої на подібні пам'ятки багатокультурного минулого. Траса маршруту пролягає через Микулинці, Струсів, Буданів, Чортків, Пробіжну, Гусятин, Копичинці, Хоростків, Гримайлів та Сатанів.

МикулинціПряме посилання до цього абзацу

Джерело знімку

Микулинецькі єврейські пам’ятки, втративши після усіх ремонтів і перебудов значну частину свого автентичного шарму, слугують в нашому маршруті лише для пробудження інтересу. Близька відстань від Тернополя та значна кількість туристичних принад зробило це містечко популярним та часто відвідуваним. Звичайний гість поблукає навколо руїн микулинецького замку, відвідає палац і Троїцький костел XVIII століття. У нас же інший маршрут.

Якщо ми їдемо з боку Тернополя, повертаємо праворуч на вулицю Грушевського. Проїхавши мостом, під яким протікає не надто повноводна тут річка Серет, фактично відразу зупиняємось у нашому першому пункті призначення – на вулиці Грушевського, 3А. Будинок, де зараз знаходиться непоказний магазинчик та місцеве відділення Ощадбанку, раніше використовувався як хедер – початкова школа для єврейських дітлахів.

До речі, навіть в микулинецькій школі з польською мовою навчання українську мову в 20-х роках ХХ століття викладали єврейські вчителі.

По тій же вулиці Грушевського, але трохи далі, в будинку №45, розташований магазин будматеріалів «Добробуд». Хоча так було не завжди – цей будинок у свій час слугував синагогою для місцевої єврейської громади і ще досі зберігає типові для синагог ХІХ століття архітектурні риси. Всередині ж, на жаль, нічого, що б нагадувало про релігійні зібрання в цьому місці, не збереглось.

Микулинецьким єврейським пам’яткам чомусь завжди не щастило – варто згадати хоча б пожежу 1903 року, в якій згоріла і місцева синагога, і низка інших домів молитви. Але доки в містечку існувала єврейська спільнота, її зусиллями все регулярно відбудовувалося.

СтрусівПряме посилання до цього абзацу

Джерело знімку

Насиченість цікавими місцями на Тернопільщині надзвичайна. Вже за 9 кілометрів від попереднього пункту, повернувши праворуч в селі Дружба, ми опиняємось в Струсові. Колишнє містечко, а тепер просто велике село, й досі зберегло багато пам’яток зі свого насиченого минулого. В цьому маршруті ми акцентуємо увагу на єврейських цікавинках, але ніщо не завадить мандрівникові по дорозі побачити колись вражаючий своєю красою, а тепер закинутий палац, оточений парком (тут увагу привертає, зокрема, 250-річна сосна), монастир з підземною капличкою, костел Св. Антонія, церкву Святого Миколая, залишки замкових валів…

Неподалік палацу збереглась, хоч і в не найкращому стані, двоповерхова синагога ХІХ століття. Після Другої світової в ній розташовувалися господарські приміщення. Бабинець (місце, де молилися жінки) був розібраний. Але, маючи добре розвинену уяву, цілком можливо припустити, як виглядала синагога раніше.

Єврейський цвинтар розташований просто навпроти християнського, через дорогу. При бажанні можна зайти і на польський цвинтар. Порослий лісом, він справляє незабутнє враження.

БуданівПряме посилання до цього абзацу

Джерело знімку

Велика синагога в Буданові теж втратила первісний вигляд і стоїть пусткою за адресою вулиця Міцкевича, 4. Після знищення значної єврейської громади в теребовлянському гетто двоповерхова буданівська синагога повторила долю інших подібних споруд і наразі потроху руйнується. Але побачити цю синагогу ХІХ століття насправді варто.

ЧортківПряме посилання до цього абзацу

«Книга єврейської релігійної громади Чорткова» з початку ХІХ століття пише: «Як стверджують великі рабини чотирьох провінцій, перед 1705 роком тут не жив ні один із синів Ізраїлю. Того року місцевий пан попросив їх і дав їм дозвіл тут жити». Щоправда, великі рабини помилялись – до 1648 року в Чорткові євреї таки жили, і було їх доволі багато. Але часи Хмельниччини для цього народу були вкрай важкими, і в їх проживанні в Чорткові відбулась тривала перерва.

За даними 1900 року, тут мешкало 5099 осіб, з них 3146 (61,7%) було євреями. Перед Другою світовою війною тут вже проживало близько 6 тисяч євреїв. Не дивно, що вони залишили по собі значний слід в історії Чорткова. Але від моменту встановлення нацистської окупації в місті гітлерівці регулярно проводили розстріли місцевих євреїв, а у вересні 1943 року остаточно ліквідували гетто з усіма його мешканцями. Війну зуміло пережити лише близько 100 євреїв Чорткова.

Чортків, головна синагога
Чортків, головна синагога

В цьому доволі великому місті (станом на 2015 рік – близько 30 тисяч населення) збереглося аж дві синагоги. Розпочнемо із старої (по вулиці Петрушевича) – тим більше, її плачевний стан змушує нас оглянути її якнайшвидше, поки ще є на що дивитись. Збудована протягом 1754-1771 років синагога оборонного типу є унікальною як своєю зовнішньою невибагливістю, так і особливостями внутрішнього планування. Всередині залишилися фрагменти настінного розпису, написи на івриті, елементи різьблення ХІХ століття. Зараз будівля  використовуєтьс як склад Чортківського медичного коледжу. Дозвіл потрапити всередину легше отримати, коли на місці є директор закладу (тобто в будні дні).

Чортків, cинагога нова
Чортків, cинагога нова

Нова синагога знаходиться за адресою вулиця Шевченка, 33. Не помітити її неможливо – розташована на перехресті будівля в псевдоорієнтальному стилі дуже відрізняється від сусідніх споруд. Зведена протягом 1905-09 років австрійцем Гансом Гельдкремером, деякий час вона була одним із центрів релігійного життя євреїв з усієї Східної Європи. Вежі, башточки та значна кількість декоративного ліплення на стінах прикрашають її до сьогодні. Внутрішнє ж оздоблення (серед якого були й твори італійських майстрів різьблення та живопису) не збереглося.

Після Другої світової протягом довгого часу тут знаходився місцевий палац творчості дітей та юнацтва, аж поки у 2013 році його не було вирішено перенести з приміщення через поганий технічний стан та відсутність ремонтів впродовж тривалого часу.

Крім синагог, у місті збереглися два єврейські кладовища, які зацікавлять поціновувачів мацев – характерних могильних каменів. Одне кладовище – напроти автовокзалу; інше – на вулиці Міцкевича біля християнського цвинтаря. Найстаріше кладовище не збереглося, на його місці зараз стоїть районна лікарня. І лише в кутку лікарняного саду стоїть єдина збережена (а правильніше сказати – відновлена) могила, де покоїться Давид Мойша Фрідман – засновник Чортківської хасидської династії (помер у 1900 році).

ПробіжнаПряме посилання до цього абзацу

Джерело знімку

На схід від Чорткова знаходиться село Пробіжна. Хоча селом вона була не завжди – деякий час тут був навіть райцентр. Від синагоги, збудованої, ймовірно, десь на початку ХІХ століття, залишились тільки стіни, і сама вона потроху заростає різною рослинністю.

По вулиці Богдана Хмельницького знаходиться єврейський цвинтар, який місцеві мешканці називають «окописьком».

ГусятинПряме посилання до цього абзацу

Джерело знімку

Помітний єврейський слід і в історії Гусятина на Тернопіллі. Від XV століття в містечку мешкали євреї, переважно хасиди. На початок ХХ століття близько 60% населення були євреями.

Відомо, що в другій половині ХІХ століття гусятинські євреї перебудували рештки місцевого замку на палац для рабина і приватну божницю для нього ж. Але у 1914 році, коли йшла Перша світова війна, після артобстрілу росіянами у ній завалилось склепіння. Це й знищило цю відносно нову будівлю.

Попри Гусятин у роки Визвольних змагань пройшов бойовий шлях Жидівського куреня УГА (Української Галицької армії), створеного в Тернополі у 1919 році.

Від євреїв, що мешкали тут, теперішнім мешканцям Гусятина в спадок перейшла унікальна споруда синагоги. Вона поєднала в собі риси, характерні для оборонної архітектури з елементами мавританського стилю. Описана в численних дослідженнях науковців, будівля постійно привертала увагу як істориків, так і архітекторів.

Збудована в кінці XVI століття, згодом неодноразово добудовувалась й перебудовувалась. Остання реконструкція відбулась вже після Другої світової війни (протягом 1964-74 років), коли пошкоджену будівлю було вирішено використати як приміщення місцевого краєзнавчого музею. Варто зазначити, що ремонт не був ідеальним – через проблеми з покрівлею всередину синагоги стала регулярно затікати вода. Зрештою музей просто закрили, а будівля продовжує руйнуватися, в чому їй допомагають місцеві вандали.

Попри це, навіть зараз синагога зберегла чимало декоративних елементів і цікава для туристів, які заїжджають до Гусятина.

КопичинціПряме посилання до цього абзацу

Джерело знімку

Євреї мешкали в Копичинцях уже в кінці XVII століття. На початку ХХ століття вони становили третину населення містечка.

До найколоритніших постатей Копичинець, безсумнівно, належить Яків Франк, що протягом кількох місяців мешкав тут у 1756 році. На початку 1750-х років він оголосив себе Месією та заснував релігійну секту свого імені, в якій поєднав елементи юдаїзму та християнства – для спасіння франкісти мусили бути похрещеними. Сам Яків Франк був похрещений аж двічі.

В центрі міста й досі стоїть велика синагога, непогано збережена завдяки використанню після війни як автовокзал. Тепер у ній розташувались магазинчики. Зовні розпізнати в будівлі синагогу нескладно – характерний силует фасаду та вікна не дадуть дезорієнтуватися.

Поблизу знаходиться й будівля хедеру – початкової релігійної школи євреїв. Хедер, щоправда, стоїть порожній та ніяк не затребуваний сучасними мешканцями Копичинець.

ХоростківПряме посилання до цього абзацу

Брак достовірної краєзнавчої інформації щодо життя єврейської спільноти в Хоросткові не дає нам змоги на 100% стверджувати, що двоповерховий будинок по вулиці Незалежності є саме синагогою. Зараз в ньому мешкає місцевий священник, а сусіди старшого віку стверджують, що тут була саме єврейська божниця.

Так це чи ні – питання потребує подальшого вивчення. Але це цілком може виявитись правдою.

ГримайлівПряме посилання до цього абзацу

Джерело знімку

Якщо ви полюбляєте давні мальовничі руїни – синагога ХVII століття в Гримайлові саме для вас.

Збереглись від неї лише товстенні стіни і де-не-де масивні решітки на вікнах, зроблені у вигляді зірки Давида. Збудована в неспокійні часи в неспокійному місці, вона, як і її ровесниці, поєднувала релігійні та оборонні функції.

Дах відсутній і, як наслідок, всередині ростуть кущі й дерева, руйнуючи місце, де справлялися давні обряди. Щоправда, досі збереглась ніша для Тори – Арон Га-кодеш.

Монументальність будівлі викликана частими набігами татар на ці місцевості в минулому. Синагога зі стінами метрової товщини на березі річки була включена в систему оборонних споруд Гримайлова і цілком справлялась із цією функцією. Лише буремного ХХ століття будівля не пережила. Але своєрідний шарм, непідвладний часу, досі присутній в цьому місці.

СатанівПряме посилання до цього абзацу

Останній пункт нашого маршруту знаходиться вже на іншому березі Збруча – в Хмельницькій області. Але від Гримайлова до Сатанова лише 25 кілометрів, а відвідати це містечко хоча б раз таки варто.

Не будемо перелічувати всі цікаві місцини Сатанова – це займе надто багато місця. Тут і чарівна природа, і цілющі джерела, і пам’ятки архітектури та культури – і все в одному місці!

Синагога в Сатанові перед ремонтом (джерело знімку)

Одну із пам’яток архітектури національного значення, синагогу першої половини XVІ століття, протягом 2013-2014 років повністю відновили за кошти меценатів. Раніше вона стояла занедбаною, а місцеві мешканці звозили сюди сміття, поки місцевий пенсіонер Борис Слободнюк не вирішив змінити ситуацію. Протягом кількох років він самостійно, виключно на ентузіазмі впорядковував територію (зокрема, вивіз кілька вантажівок непотребу). Зрештою, про Слободнюка написали місцеві ЗМІ, а після них – і київські. Знайшовся меценат.

Зараз синагога повністю відновлена. І хоча відверто сучасні вікна, встановлені в віконні отвори, викликають подив, це однозначно краще за вітер, який безперешкодно віяв крізь них раніше.

Кам’яна будівля поєднує в собі готичні та ренесансні мотиви. Потужні стіни і бійниці – яскраве свідчення бойового минулого споруди.

Сатанівська синагога оповита давніми легендами. За однією з них, вона стоїть тут мало не з початку часів – коли місцеві мешканці копали на пагорбі, несподівано для себе вони розкопали синагогу. За іншою – від підвалів будівлі веде підземний хід, що закінчується аж в Єрусалимі. Підземний хід тут справді є, але чи веде він до Святого міста – невідомо, оскільки розкопано лише кілька метрів цього лазу. 

Автор тексту – Володимир Дишлевук

Рекомендоване

Фотографії

Ключові слова