Мер
Давид Вейцфрухт (Лондон) був відомий як “Бірґермейстер” (мер), оскільки був єдиним євреєм-мером Любомля під час австрійської окупації в Першій світовій війні. Він був сином войславицького рабина, Р. Йоше Лондона, і братом Р. Лейбіша Лондона, рабина Любомля. Давид Вейцфрухт був великим ученим і добре опанував рабінічні науки. Люди говорили, що краще б рабином Любомля був він, а не його брат.
Хоча його професією була торгівля, більшу частину свого часу він проводив у вивченні Тори з іншими людьми, дорослими або молодими студентами у штіблі коцьких хасидів. Донині я пригадую себе разом із Альтером Лондоном (згодом рабином Любомля), Ашером Вейцфрухтом та Іциком Відре, як ми вставали о четвертій ранку і відправлялися у штібл коцьких хасидів слухати Р. Давида Бірґермейстера, який пояснював урок. Надворі було темно й морозно, іноді падав сніг. Дрова горіли в печі, коли раптом відкривалися двері і входив Р. Давид, одягнений в елегантну шубу. Коли він стояв біля дверей, то віддихувався і строго дивився на кількох хлопчаків, що чекали на нього. Не кажучи ні слова, він входив на кафедру і починав урок Тосефти, коментарів Мішни та інші мефоршім [коментарі], час від часу питаючи нас, чи ми все зрозуміли.
Він вважався одним із трьох найвидатніших учених в місті. Двоє інших — це Р. Янкель Мойше Фейвелес (Натанзон) і Р. Пінхас Оселка. Щоразу, коли виникала суперечка з приводу інтерпретації галахи (єврейський закон), люди, природно, зверталися до Р. Давида за порадою.
Р. Давид народився у 1877 році у Войславіце, а потім переїхав до Любомля, де в 1898 році одружився з Ґітл Зандльштейн, дочкою Р. Мойше Ашера. Аби уникнути призову в російське військо, він відправився жити в Бендзін, де змінив своє прізвище з Лондон на Вейцфрухт. Згодом замешкав у Домброво-Ґурніці.
Він повернувся в Любомль у 1916 році під час австрійської окупації і був призначений австрійцями мером. Коли поляки замінили австрійців, євреї містечка попросили його стати рабином Любомля, але він відмовився від такої честі і запропонував, аби його брат, Р. Лейбіш Лондон, став рабином.
Його пропозиція була прийнята, і Р. Давид прожив решту свого життя як купець. У 1940 році, під час Другої світової війни, росіяни змусили його покинути Любомль і заборонили йому жити ближче, ніж за 12 миль від кордону. Тому він оселився в селі Машів, де був убитий німцями в 1942 році.
Текст THE MAYOR By Yakov Hetman із книги Luboml. The Memorial Book of a Vanished Shtetl // edited by Berl Kagan, - KTAV Publishing House, Inc. - ISBN 0-88125-,580-7, p. 197
Переклад з англійської для проекту Shtetl Routes
