Василь Махно. Для Чорткова

у міському готелі – в «Брістолі»:

щось від Австрії - щось від Польщі

і достиглі стрючки квасолі

і будинків пусті антресолі

з будяками на Ринковій площі

зачепився в зеленім Сереті

плавником за будинок окунь

поділюся я з ним секретом:

що ріка шарудить як газета

а зима - зашкарубла оком

що ключі від міста в кишені

що зима у порожніх гніздах

і що схудли мої кошелі

і ніхто мене не розкошелить

хіба пам’ять повітря й міста

і що в флейті звучить залізниця

на автобусній – люд і рейси

якби міг – то усе б роздивився:

як з-під штраймле осіннього лиса

колихаються френзі і пейси

Карл-Еміль - письменник Чорткова

у «Брістолі» просто - з Берліна

він заїхав так - до нікого

над Серетом – молочна й медова

хліба білого жовта глина

лейтенант Фердинанд Респалдіза

ловить в танці юну Матильду

у крамницях - товари з Парижу

і цукати з солодкого рижу

вже залиті медом Серету

і ця вдячність за місце народження

за квашену капусту провінції

за повітря що пахне рожами

все що з вулицями порожніми

не розкажеш навіть міліції

все це буде для мене Чортковом

цей одвірок і клямка і окунь

і годинник над рядом торговим

і Серету зелена підкова

і зими зашкарубле око